Районна газета

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області

Кому  потрібно декларувати доходи

В Україні триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних упродовж 2019 року. Утім, пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу України визначено категорію громадян, яким не потрібно подавати до податкових органів річну податкову декларація про майновий стан та доходи за минулий рік (далі - Декларація).

Декларація не подається, якщо платник податків (декларант) отримував доходи:

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування з нотаріальним посвідченням договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;

- від податкових агентів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже сплачено податок, відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.

Нагадаємо, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти спадщини, які успадковують члени сім’ї першого і другого ступеня споріднення – батьки, чоловік або жінка, діти, в тому числі усиновлені (І черга);  рідні брати і сестри, бабуся, дідусь з боку матері з боку батька, внуки (ІІ черга).

Крім того, від обов'язку подання Декларації, незалежно від виду та суми отриманих доходів, звільняються платники податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Додамо, що усі вищеперераховані категорії громадян, що не мають обов’язку подання Декларації, можуть зробити це добровільно, зокрема, для того, аби отримати податкову знижку за понесені упродовж 2019 року певні витрати. При чому зробити це вони можуть до кінця поточного року, а не тільки у період кампанії декларування, яка триватиме до 1 травня 2020 року.


Найманий працівник ФОП: прості кроки оформлення

Фізична особа — підприємець, у якої є необхідність залучити трудові ресурси, повинна виконати такі кроки.

Перший — укладання з найманим працівником трудового договору у письмовій формі. Видати наказ про прийом працівника на роботу та надіслати повідомлення до податкової інспекції за місцем реєстрації.

Після документального оформлення працівника та виконання ним обумовлених трудовим договором завдань йому нараховується та виплачується заробітна плата.

При цьому, мінімальний розмір заробітної плати є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Так, мінімальна заробітна плата на сьогодні становить 4 723 грн. на місяць.

З нарахованої зарплати (але не нижче мінімальної) підприємець повинен утримати та перерахувати до бюджету: 18 % податку на доходи фізичних осіб, 1,5 % військового збору, а також сплатити 22 % єдиного  внеску.

Нагадаємо: за порушення трудового законодавства передбачені значні суми штрафів. Так, штраф за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків становить на сьогодні 47,23 тис. грн. за кожного працівника щодо якого скоєно порушення.

За повторне порушення протягом двох років з дня виявлення першого порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (141,69 тис. грн.) за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення. При цьому, за таке саме порушення ФОПам, які є платниками єдиного податку I–III груп, вчинене вперше, замість штрафу передбачається письмове попередження. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (141,69 тис. грн.) за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.


Змінена форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» введено в дію нову форму податкової декларація про майновий стан і доходи (далі - Декларація).

Відтак, починаючи з 1 січня 2020 року, Декларація подається за новою формою, з урахуванням змін, внесених наказом № 177.

Що ж змінилось? У новій формі Декларації:

- доповнено рядок 8 декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується громадянами, що декларують право на податкову знижку;

- для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, передбачено новий додаток Ф3;

- у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено такі доходи:

рядок 10.2 – «дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру»;

рядок 10.4.1 – «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси (орендодавця)».

Додамо, що кампанія декларування – 2020 триватиме до 01 травня 2020 року. А отримати консультацію щодо заповнення Декларації можна у податковому органі за місцем реєстрації (прописки) декларанта.


Про можливості Електронного кабінету

Шосткинське управління повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:

- контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;

-  заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;

- отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.


Включення неприбуткової установи до Реєстру неприбуткових установ та організацій: чи надсилається рішення до такої організації?

Шосткинське управління ГУ ДПС у Сумській області повідомляє, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня  2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.

Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).

Враховуючи зазначене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

З переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).


Програмні РРО: Яким чином надаватиметься покупцеві електронний розрахунковий документ?

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області звертає увагу, що Законом України від 19 вересня 2019 року №128  «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на продавця товарів/ послуг покладається обов’язок надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту  на повну суму проведеної операції, створений в паперовій або електронній формі.

Такий розрахунковий документ може надаватися у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

У разі, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших, за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з реєстратора розрахункових операцій) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

До уваги платників ПДВ!

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області звертає увагу платників податку на додану вартість щодо змін  в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної. Зокрема, в новому Порядку визначено такі поняття як :

порядок автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків;

- порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- порядок подання Таблиці даних платника податку;

- порядок приймання відповідних рішень Комісією контролюючого органу;

- перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;

- критерії ризиковості здійснення операцій;

- порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Зазначені зміни затверджено постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Постанова набрала чинності з 01.02.2020 року.

Деклараційна кампанія – 2020: коротко про головне

Миргородське управління  звертає увагу платників податків: з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

         - особисто або уповноваженою на це особою;

         - надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

         - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

         Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.

         У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Кодексу).

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346).

Так, статтею 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:

документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (пункт 1.5 статті 1 Закону № 2346);

електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (пункт 1.14 статті 1 Закону № 2346).

платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (пункт 1.321 статті 1 Закону № 2346).

Також Національним банком України на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).

Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).

Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.

Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону № 265.

З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні пункту 44.1 Кодексу, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.

Пресслужба Державної податкової служби України

 

 

Податківці роз’яснюватимуть роботодавцям важливість офіційного працевлаштування найманих працівників

Представники Держпраці спільно з податківцями відповідно до доручення Прем’єр-міністра України проводитимуть посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування. Під час таких заходів роботодавцям розповідатимуть про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Заходи проводитимуться для підвищення відповідальності роботодавців під час виконання законодавства про працю та виявлення тих, які використовують неоформлену найману працю.

Суб’єкти господарювання після таких роз’яснювальних візитів матимуть змогу добровільно оформити всіх працівників відповідно до чинного законодавства.

Водночас звертаємо увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

Нагадуємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

ДПС України

ЗА НЕОФОРМЛЕНОГО ПРАЦІВНИКА ШТРАФ У 2020 РОЦІ ЗБІЛЬШИВСЯ!

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області нагадує, що з 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Про ставки екологічного податку

Шосткинське управління ГУ ДПС у сумськый області нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» із змінами внесені зміни, зокрема до п. 243.4 ст. 243 ПКУ, згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.

Екологічний податок: новації 2019 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що не є платниками екологічного податку (далі – податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Норми визначені новим п. 240.7 ст. 240 ПКУ відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». База оподаткування податком з 01.01.2019 за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (новий п. 242.4 ст. 242 ПКУ)

Як СГ визначити, чи буде він платником екоподатку за викиди двоокису вуглецю при експлуатації об'єктів, які є джерелом викидів від спалювання палива?

Граничний обсяг викидів двоокису вуглецю встановлено п. 240.7 ПК. Щоб звіритися із цим обсягом, потрібно провести інвентаризацію обсягу викидів у порядку, установленому законодавством.

Податківці роз'яснюють, що порядок інвентаризації викидів енергетичних установок у разі використання різних видів палива встановлено Галузевим розпорядчим документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міненергетики і вугільної промисловості та Мінекології і природних ресурсів від 14.04.02 р. № 359. За цією методикою розрахунковим шляхом установлено, що 500 т викидів двоокису вуглецю створюються в результаті споживання (спалювання) 260 тис. м3 природного газу або 170 т дизельного палива.

Таким чином, СГ може самостійно розрахувати обсяг викидів двоокису вуглецю за даними про фактично використане ним паливо і визначитися щодо своєї приналежності до платників екоподатку (Індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК) ГУ ДФС у Київській області від 15.04.19 р. № 1606/ІПК/10-36-12-11-03, далі – ІПК № 1606; ЗІР, категорія 120.04). 

Нові правила застосування РРО у 2020 році

Законами України від 20.09.2019 №128-IX та 129-IX щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг, визначено можливість використовувати замість традиційних касових апаратів безкоштовні спеціальні програми, які можна буде встановити на будь-який гаджет чи смартфон. Суб’єкти господарювання зможуть протестувати программі реєстратори розрахункових операцій з січня 2020 року, а використовувати з 19 квітня.

До 01 жовтня 2020 року РРО або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду, ресторанів, кафе, турагенцій, готелів. З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Програмний РРО: суть та термін початку застосування

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області повідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування. Зазначена норма набуває чинності з 19 квітня 2020 року.